Гламурная мамочка

Свято святого Миколая, єпіскопа міста Миру в Малій Азії, припадає на 19 грудня.

Свято Миколая прийшло до нас 1088-1089р. за часів князя Всеволода Ярославовича. І в церковному календарі називається „Празник Святого Отця нашего Миколая, архієпіскопа Мир Ликійських Чудотворця”.

Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина (І V ст.) і був архієпископом у Мирах. Народився у багатій сім”ї і зріс доброю і чуйною до чужої біди дитиною.

Не довго тривало щасливе дитинство, бо батьки померли дуже рано. І хоча хлопчикові нічого не бракувало, він жив під опікою родичів, все ж таки відчував нестачу батьківської ласки і любові. Маленький сирота все частіше тікав з багатого будинку до друзів, дітей убогих батьків, котрі жили в темних глиняних хатах і нерідко йшли спати голодними.

Минули роки. Миколай став священиком. Віддав усе своє майно бідним людям і скрізь чинив тільки добро. Одного разу він врятував невинного чоловіка, батька багатьох дітей, від страти, запропонувавши за те своє життя, проте помилували обох.

Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога – благодать творіння чудес. Після смерті його було визнано святим, а мощі 1087р. перенесено у м. Бар, що в Італії, де їх було перезаховано. І от з того часу кожного року на день Ангела Св. Миколая 19 грудня ми справляємо це, улюблене всіма, свято.

В цю ніч усі мають бути щасливі. І ті, що роблять дарунки і ті, що отримують. А найбільше щастя робити добро. Зазвичай маленьким дітлахам ховають дарунки під подушку, аби вранці дитя могло натішитися бажаним і таким довгоочікуваним даруночком.

З давніх-давен День св. Миколая святкували весело. Завчасно готували маленькі даруночки, пекли печиво, варили пиво, запрошували музик, скликали гостей. І звичайно ж чекали найголовнішого нічного гостя – Миколу-Чудотворця, запалювали свічки, читали молитви...

Кажуть, Миколай увесь день напередодні свята працює, він випікає зірочки в дарунок дітям. Однак ці зірочки, потрапляючи до лантуха Миколи, перетворюються, стають схожими на свого майстра. Тож печиво, яке діти знаходять під подушкою вранці – звуть миколайчиками.

Ще у народних легендах та переказах, святий Миколай виступає як покровитель рибалок, хоронитель від стихійних лих та опікун диких звірів.

Однак усе встигнути один він не може, йому повсякчас допомагають добрі ангели. Де лихо чи халепа, має линути молитва до Миколая-Чудотворця. Він і допоможе в скрутну годину і порадить і втішить. Проте не можна ображатися, коли допомога не надійде швидко. Адже Микола на небі не сидить, він на землі добро робить.

Ще дещо з iсторii...
19 грудня християни східного обряду вшановують Святого Миколая, відомого багатьма чудесами.

День Святого Миколая вважається великим святом.

Миколая називають не тільки наслідувачем святого життя Христа, але й носієм чеснот. Католики вшановують пам'ять Св.Миколая щороку 6 грудня як заступника мандрівників і дітей.

Миколая високо шанують на Сході і Заході, його ім'я оточене багатьма народними сказаннями. Численні сказання про зцілення, які здійснюють ікони Миколая.

Є легенди про заступництво моряків і мореплавання, захист від пожеж, про будівництво храмів, про покарання провісників погоди, про допомогу тим, хто вступає у шлюб, про турботливе ставлення до дітей.

Різдвяні свята в Європі починаються саме від дня Св.Миколая.

У Х столітті в Кельнському соборі в день пам'яті Миколая учням церковнопарафіяльної школи почали роздавати солодощі, а пізніше в Німеччині в будинках почали вивішувати черевички або шкарпетки для того, щоб святий Миколай поклав туди дітям подарунки.

Ці традиції швидко поширилися по всій Європі.

А що Ви розповідаєте своїй дитині про це свято? Як його святкуєте?? ЩО даруєте?

для меня это семейный праздник. не хочется куда-то идти в этот день. лучше испечь вкусный торт и устроить семейный ужин
дарим обычно сладости и небольшой подарочек. в этом году дочка заказала гитару)) сладости прячем под подушку. при чем не только ребенку))) муж мне, а я ему